Музика
(від грец. — мистецтво муз) — це вид мистецтва, в якому художні образи
формуються за допомогою звуків, і який характеризується особливо активним і
безпосереднім впливом ни внутрішній світ людини.
Звук,
як основа музичної образності та виразності, позбавлений смислової конкретності
слова, не відтворює фіксованих, видимих картин світу, так як це відбувається в
живопису. Разом з тим, звук певним (специфічним) чином організований та має
інтонаційну природу. Інтонація і робить музику мистецтвом, яке звучить,
вбираючи в себе при цьому весь багатовіковий мовленєвий досвід, досвід
ритмічних рухів, частково втілений в ораторському мистецтві, театрі, танці і
т.д. Існування музичного мистецтва е невід’ємним від виконавця.
Музика
в звукових образах узагальнено відображає сутнісні процеси життя. Але при всій
своїй узагальненості, художні образи в музиці володіють великою емоційною
силою, властивістю втілити світовідчуття людини в його повноті та
багатосторонності. При цьому кожна епоха, культура акцентує свої сторони в
змісті музики. Для музичної культури XX століття характерним є пошук нових
засобів художнього вираження та дух експерименту. Провідні музиканти Європи
(І.Стравінський, Б.Барток, П.Хіндеміт, А.Шенберг, Д.Мійо та багато інших), які
стояли біля витоків музичного авангарду першої третини XX ст., пізніше
емігрували до США й там отримали світову відомість. Тому вірніше про музичну
культуру XX ст. слід говорити як про інтернаціональне явище, яке мало пов'язане
з національними кордонами, але яке не розірвало зв'язків з національним
корінням та своєрідністю.
З
точки зору класифікація мистецтв, музика є:
*
часовим мистецтвом(муз.вір розгортається та сприймається у часі, так само як і
в театрі, л-рі, танці)
*виконавським
м-вом(посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, як і в
танці,театрі)
*не
зображальним м-вом (муз.образи в більшості випадків вільні від конкретного
відображення дійсності, як і в архітектурі)
В
той же час музика може поєднуватися і з іншими видами м-ва:
*зі
словом(вокальні та вокально-інструментальні твори, муз.декламація)
*драматичною
дією(театральні та кіно-твори)
Танцем
і жестом (балет, пантоміма)
На
уроках музики панує особлива емоційна атмосфера. Це пов'язане з тим, що музика
– це мова почуттів. Вона хвилює, викликає в дітей певні настрої і переживання.
Отримані враження посилюються під впливом учителя, який передає свої почуття не
тільки у виразному виконання твору, але і в слові, міміці, жестах. Таким чином,
концентруючи увагу учнів на звучанні музики і розвиваючи їхню увагу, вчитель
допомагає дітям увійти у світ музики, музичних образів і яскраво відчути їх
виразність.
На
уроках музики панує особлива емоційна атмосфера. Це пов'язане з тим, що музика
– це мова почуттів. Вона хвилює, викликає в дітей певні настрої і переживання.
Отримані враження посилюються під впливом учителя, який передає свої почуття не
тільки у виразному виконання твору, але і в слові, міміці, жестах. Таким чином,
концентруючи увагу учнів на звучанні музики і розвиваючи їхню увагу, вчитель
допомагає дітям увійти у світ музики, музичних образів і яскраво відчути їх
виразність.
Освітня
та розвиваюча виховна роль музики.
Навчальна:
- усвідомлення розмаїття світу, - поповнення знань про всіт людини мист. життя;
- розширення кругозору – пізнання краси в житті та мистецтві; -осягнення багато
чисельних зв'язків музики з життям; - озброєння системою знань в галузі муз.
мист.,( терміни, поняття, факти, види, жанри,форми, стилі, виконавці,
особливості муз. мови);
Розвиваюча:
- розвиток пізнавальних процесів( мислення, увага, уява, сприймання); -
розвиток музичних здібностей, - розвиток виконавських навичок; - розвиток
творчого мислення; творчих здібностей;
Виховна:
- збагачення емоційно-чуттєвого досвіду; - формування смаків, потреб, ідеалів;
- формування культури почуттів; - формування моральних якостей особистості; - фомування
художніх смаків; - формування естетичних почуттів, умінь насолоджуватись
красою; - формування духовності.
Немає коментарів:
Дописати коментар